Віртуальна бібліотека

Оформлення паспорта громадянина України вперше

25.04.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.
Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку,на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, – на кожні 10 років.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

/Files/images/рИСУНОК 1.png

Роз’яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться доМарганецькогобюро правової допомоги,який знаходиться за адресою: м. Марганець, вул. О.Кошового, 4.

Доступні ліки: 1 квітня вступили нові правила

25.04.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg
УВАГА!

З1квітня 2019р. лікарські засоби за програмою «Доступні ліки» будуть відпускатися виключно за електронними рецептами.Це дозволить усунути географічні обмеження для споживачів, адже за електронним рецептом можна буде отримати препарат у будь-якій аптеці, яка бере участь у програмі, незалежно від регіону її розташування і місця, де був виписаний рецепт.

Раніше пацієнт мав отримати паперовий рецепт від лікаря і піти в аптеку з наліпкою “Доступні ліки” в тому ж районі,де виписали рецепт. Тепер можна буде отримати ліки тільки за електронним рецептом у будь-якій аптеці в Україні, яка має договір з НСЗУ.Отримати електронний рецепт пацієнти можуть тільки у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким у пацієнта підписано декларацію.

/Files/images/Рисунок 2.png

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись доНікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги,за адресою:м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103,Марганецького бюро правової допомогиза адресою: м. Марганець, вул. О Кошового, 4, тел. 05665 5-10-06.

Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

25.04.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

- отримала поранення, контузію, каліцтво;

- зазнала фізичного, сексуального насильства;

- була викрадені або незаконно вивезені за межі України;

- залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

- незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

- зазнала психологічного насильства.

Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву:

за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи,

за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція,

за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи для отримання статусу.

Якщо дитина залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (знайомими-сусідами)-документи для прийняття рішення такої дитини готуються службою у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Зверніть увагу. Заявник подає документи до служби у справах дітей, яка безпосередньо веде справу, проте рішення приймає орган опіки та піклування.

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини.

/Files/images/dituiviyna-1024x677.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою м.Марганець, вул. О.Кошового, 4 тел. (05665) 5-10-06, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Тематична стаття:

«Кримінальна відповідальність неповнолітніх»

25.04.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Відповідно до ч. 1 статті 18 Кримінального кодексу України (далі ККУ) суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. А згідно статті 22 кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Також слід зазначити, що чинним ККУ передбачено особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Зокрема, неповнолітні звільняються від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру передбачені частиною другою статті 105 ККУ: застереження; обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 ККУ, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру. Тривалість заходів виховного характеру встановлюється судом, який їх призначає. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

Отже, кримінальна відповідальність неповнолітніх має свої особливості в порівнянні із особами, які досягли вісімнадцятирічного віку, зокрема такі як можливість звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, для них встановлено більш короткі строки щодо давності притягнення до кримінальної відповідальності, виконання обвинувального вироку і погашення і зняття судимості, більш м'які умови для звільнення від кримінальної покарання, скорочено види покарань та обмежено строки і розмір встановлених покарань.

/Files/images/obyavit-nesovershennoletnim-shirokuyu-amnistiyu.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою: м. Марганець, вул. О.Кошового, 4

11.06.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Тематична стаття:
«Чи потрібно укладати шлюбний договір?»

Якщо момент одруження – урочиста і щаслива подія в житті родини, то розлучення супроводжується слізьми, нервами і цілим рядом проблем, одна з яких – поділ майна. В Європі шлюбні контракти є невід'ємною складовою при створенні нової сім'ї. Наше суспільство ставиться до них негативно, пов'язуючи з цим процесом недовіру і корисливість подружжя. Такі сумніви криються, найімовірніше, в нашому менталітеті. Безумовно, проблема і в низькому рівні поінформованості громадян. Часто один із подружжя залишається у програші. Чоловік і дружина не можуть досягнути згоди та розділити майно так, щоб це влаштовувало кожного і щоб вони залишилися задоволеними. Такі випадки трапляються, як правило, в сім'ях, де не потурбувались про своє майбутнє заздалегідь і не звернулись за консультацією до нотаріуса ще до укладання шлюбу або навіть під час перебування в шлюбі, коли постало питання щодо зміни майнового стану подружжя.

Завжди є доцільним звернутись до спеціаліста та розвіяти свої сумніви щодо необхідності укладання шлюбного договору, який повинен надати впевненість чоловіку і дружині в тому, що кожен із них після розлучення залишиться у вигідному майновому становищі та їхні діти отримають частку майна. Для того щоб чоловік і дружина при розлученні не погіршили ситуацію неприємним з'ясуванням відносин стосовно поділу майна, й існує шлюбний договір.

Шлюбний договір – це письмова угода чоловіка і жінки, що розділяє майно, обов'язки та права. Документ можна скласти перед реєстрацією або вже в наявній родині. У першому випадку він набере чинності з моменту створення сім'ї, у другому – після нотаріального посвідчення. Сторони у шлюбному договорі можуть визначати правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім'ї; правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу; порядок користування житлом. Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого у шлюбі, та визначити його як особисте майно одного з подружжя. І не тільки це. Щоб підписати шлюбний контакт, чоловік і жінка повинні продумати і скласти його умови, після чого в нотаріальній конторі узаконити документ. Нотаріус створює три примірники договору. Один залишається в організації, яка виступає третьою стороною для врегулювання відносин, також по примірнику отримують на руки чоловік і дружина. Однак існує одна досить важлива поправка. Віднімаючи у разі порушення шлюбного контракту яку-небудь частину майна у дружини чи чоловіка, можна забрати тільки те майно, яке не погіршить матеріальне становище іншої сторони. Законодавство України визначає головну умову шлюбного договору – збереження стабільного матеріального становища кожного з подружжя.

Укладати шлюбний договір чи ні – вирішуєте Ви. Але не забувайте, що він регулює суто майнові взаємини – як після розпаду сім'ї, так і в шлюбному союзі. І його оформлення – зовсім не перша сходинка до розлучення, а перший крок до сучасного рішення можливих майнових проблем між подружжям.

/Files/images/85ac4e608382a71cdd9049b299fa9e73.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4

11.06.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Тематична стаття:
«Праця людей із інвалідністю в Україні»

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує людям з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для них потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами. У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність згідно з діючим законодавством. Так, відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня. Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи або кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи. Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інвалідністю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт. Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:

1. При прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін.

2. Інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк.

3. Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю.

4. При скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов'язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.

/Files/images/1893428_4.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4

11.06.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Тематична стаття:
«Телефонне шахрайство: Що робити?»

На жаль, велика кількість людей сьогодні стають жертвами “телефонних” злочинців. Аферисти намагаються вивідати особисті дані, отримати доступ до банківських сервісів потенційних жертв або змусити їх віддати гроші добровільно. Жертвам дзвонять на мобільний телефон і розповідають історію про те, що їх близька людина потрапила в біду або вчинила злочин. За “оперативне” вирішення проблеми вимагають гроші. Ставка робиться на ефект несподіванки (здійснюється пізній/ранній дзвінок) і на психологічний тиск - гроші потрібно передати або перерахувати дуже швидко. У такій ситуації нерідко телефонуючий попереджує не класти слухавку і «веде» людину у розмові до того моменту, поки людина не передасть гроші кур’єру. Робиться це для того, щоб утримувати людину у стані стресу, не дати можливості оцінити ситуацію, а також зателефонувати родичу, щоб дізнатися, чи все з ним добре.

Якщо вам надійшов такий дзвінок, перш за все не панікуйте, не називайте особисті дані, уточнюйте інформацію, задавайте додаткові питання про те, що сталося. Постарайтеся відразу ж передзвонити близькій людині, про яку вам повідомили. Правоохоронці рекомендують, в разі, якщо вам надійшов такий дзвінок, не поспішайте відмовляти шахраям. Попросіть їх передзвонити, а самі повідомте в поліцію. Це допоможе правоохоронцям їх затримати.

Смішинг - це отримання доступу до конфіденційних даних користувача - логінів і паролів. Шахраї можуть це зробити за допомогою електронної розсилки від відомих брендів, банківських сервісів або за допомогою соцмереж. Наприклад, надсилають листи, які містять пряме посилання, перейшовши за цим посиланням людина потрапляє на підроблений сайт (зовні такий сайт виглядає майже ідентично справжньому). Мета шахраїв - змусити людину ввести на цьому сайті конфіденційні дані. У цьому разі її дані потрапляють до рук зловмисників. З такою ж метою - отримання доступу до конфіденційних даних користувача - використовуються SMS. Наприклад, людині можуть відправити SMS, схоже на повідомлення від банку або відомої компанії з проханням вказати персональні дані. Пам’ятайте, оператори банку не будуть вивідувати у вас PIN-, CVV-коди (три цифри на звороті картки), термін дії карти, а також логін і пароль доступу до онлайн-банкінгу.

Якщо вам дзвонять нібито співробітники банку і просять пройти ідентифікацію, підтвердити дані, наприклад, слово-пароль або персональні дані, припиняйте цю розмову. Якщо ж ви все-таки поговорили з шахраями і у вас виникли побоювання, що ви могли повідомити секретні дані - відразу телефонуйте в контактний центр банку і блокуйте карту.

Існує ще один варіант смішингу - це повідомлення про несподівані виграші. Наприклад, вам повідомляють, що ви виграли автомобіль, велику суму коштів чи сучасну техніку, хоча не брали участі в різних конкурсах, а просто стали щасливчиком. В SMS-повідомленні може бути посилання на підроблений сайт, на якому необхідно ввести свої конфіденційні дані нібито для отримання виграшу. Але навіть якщо такого посилання немає, а користувач повірив у виграш, з нього спробують будь-яким чином отримати гроші: наприклад, під приводом того, що згідно із законодавством виграш оподатковується, і суму податку необхідно перерахувати на вказаний рахунок, щоб його отримати.

Подібні повідомлення краще ігнорувати. Якщо все ж відповіли, не повідомляйте ніяких відомостей особистого характеру і не перераховуйте нікому гроші.

SMS від банку про заблоковану картку і вимогу передзвонити для її відновлення стане шоком для людей, які для оплати користуються карткою. Тому, є багато людей, що ведуться на цей спосіб шахрайства, передзвонюють, розповідають всі дані картки та ще й доплачують за нібито відновлення картки. Якщо ви отримали таку SMS, перевірте номер телефону, з якого вона надійшла, банки ніколи не надсилають SMS з звичайних номерів. Працівники банку ніколи не питатимуть у вас номер картки, код чи інші дані. Зателефонуйте в банк, повідомте про отриману SMS, уточніть інформацію щодо дії вашої нібито заблокованої картки.

SMS з невідомого номеру з проханням поповнити рахунок, частенько з підписом «син» чи «донька» або жалісними історіями в SMS, що людина в лікарні і треба терміново гроші на рахунок, щоб подзвонити, також є поширеним способом телефонного шахрайства. Невідомому номеру не поповнюйте рахунок, якщо підписано, що просить ваш друг чи близька людина, подзвоніть до цієї людини і перевірте, чи дійсно цій людині потрібно поповнити вказаний рахунок.

До людини спочатку приходить SMS, що її рахунок поповнили. Незабаром приходить SMS від людини, яка нібито помилково поповнила ваш рахунок і просить повернути кошти на інший номер, мотивуючи тим, що ці гроші вона, наприклад, намагалася перерахувати терміново своїй дитині, а помилилися і поповнила ваш рахунок. Зверніть увагу, що СМС від операторів приходить завжди з одного підписаного номеру (Kyivstar, Lifecell, Vodafone) і текст здебільшого транслітерацією, а не російською мовою, як у вхідних SMS. Оператор назад коштів не просить, це роблять з того ж номера, з якого прийшла нібито SMS, що вам поповнено рахунок.

Буває ситуація, коли загубили документи чи дуже потрібну річ, розмістили оголошення у інтернеті. Надходить дзвінок, що хтось їх знайшов, ви вже зраділи, але людина вимагає якусь суму коштів за повернення та домовляється про зустріч, наприклад, в супермаркеті. Коли ви вже у супермаркеті, по телефону вас просять підійти до банкомату і перерахувати гроші, а загублену річ зараз хтось принесе – за такою схемою працюють шахраї. Перевіряйте наявність знайденої речі, зверніться з проханням зробити фото речі і надіслати вам, звісно, що шахраї цього не зможуть зробити. Запитуйте про конкретні ознаки, які точно знатиме людина, в якої знаходиться ця річ. Перевіряйте номер телефону та сторінку користувача за допомогою пошукових систем.

/Files/images/Без названия.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4

05.08.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як отримати правову консультацію?

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» усі громадяни мають право на безоплатну первинну правову допомогу.

Первинна правова допомога включає в себе такі види правових послуг:

- надання правової інформації;

- надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

- складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

- надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Як і де таку допомогу отримати? В Україні створена система безоплатної правової допомоги, доступ до якої досить простий:

- для забезпечення оперативного реагування на повідомлення про затримання осіб, на звернення громадян про надання правової допомоги та на проблемні питання, які вони порушують, а також для надання роз’яснень законодавства у сфері безоплатної правової допомоги та надання правових консультацій цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги –0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні;

- звернутись на прийом до найближчого центру безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги;

- звернутись через портал державних послуг iGov.org.ua (звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги)https://igov.org.ua/service/353/general

- знайти готову консультацію в базі Wikilegalaid.gov.uаhttps://wiki.legalaid.gov.ua/
Задавайте свої питання. Будьте обізнаними, будете захищеними!

/Files/images/допомога_2.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

05.08.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями

На час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Саме тим громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінету Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним та фізичним особам – підприємцям, що провадять (або провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України, переліку, де проводилася антитерористична операція.

Кредитними зобов’язаннямиє зобов’язання, які виникають у зв’язку з наданням грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах повернення.
Кредитні зобов’язання бувають 2 видів:

· грошовий кредит — це відносини щодо передачі грошей або речей, які їх заміняють, у власність боржника із зобов’язанням останнього повернути еквівалентну кількість грошей або речей;

· комерційний кредит — це відстрочка виконання зобов’язання за основним договором (купівля-продаж, підряд, надання юридичних послуг).

Внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) звільняється від усіх видів штрафних санкцій по кредитним зобов’язанням, що включають в себе 3 види санкцій:

Штраф:

· у твердій формі (фіксована сума);

· у процентному відношенні до суми всього зобов’язання або невиконаної частини зобов’язання;

· у кратному розмірі вартості того предмета, який захищається штрафом.

Неустойка— різновид штрафної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Пеня— як штрафна санкція застосовується в разі прострочення виконання грошових зобов’язань.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати ВПО пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. У разі виявлення неправомірних нарахувань необхідно звернутись до кредитора з письмовою вимогою про скасування неправомірних нарахувань.

/Files/images/ПЕНЯ.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

05.08.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як отримати учаснику бойових дій путівку на санаторно-курортне лікування?

Держава гарантує учасникам бойових дій право на безоплатне санаторно-курортне лікування. Для одержання путівки учасник бойових дійповинен перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання. Щоб стати на облік необхідно:-подати заяву;- медичну довідку лікувальної установи за формою №070/о;- копію посвідчення УБД або інваліда війни;- копію військового квитка (за наявності) та копію документа, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань в районах проведення АТО.

За особою, яка перебуває на обліку, але не отримала безоплатну путівку в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою на наступний рік за умови поновлення медичної довідки лікувальної установи заформою № 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився.

Особи, які були письмово повідомлені про умову поновлення такої довідки, але протягом шести місяців з дня закінчення її строку дії не виконали цієї умови, знімаються з обліку.

Також чинним законодавством передбачено вільний вибір учасниками антитерористичної операції санаторно-курортного закладу відповідного профілю лікування. Тобто, учасники бойових дійсамостійно обираютьсанаторій для оздоровлення, після чого звертаються до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації, де перевіряється заклад на відповідність встановленим вимогам. Після цього укладається тристороння угода, яка передбачає безготівкове перерахування коштів санаторно-курортним закладам за надані послуги.

/Files/images/Санаторне лікування.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою м.Марганець, вул. О.Кошового, 4 тел. (05665) 5-10-06, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

13.09.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як укласти договір довічного утримання?

Договір довічного утримання – домовленість двох сторін, за якою одна сторона, тобто відчужувач передає у власність другій стороні набувачеві житловий будинок, квартиру або її частину, інше рухоме майно, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням або доглядом довічно. Учасниками договору довічного утримання (догляду) виступають відчужувач та набувач. Відчужувачем може бути будь-яка фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

При укладанні договору довічного утримання сторони повинні чітко визначити всі види матеріального забезпечення та догляду якими набувач має забезпечувати відчужувача, наприклад: надання житла, придбання продуктів харчування, одягу, побутових товарів, виплати грошових сум, медичне обслуговування та ін. Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду).У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати. Однак, деякі види утримання чи матеріального забезпечення не можна чітко визначити заздалегідь при укладенні договору. Тому за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна.

Відповідно до законодавства, набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

На майно, відчужуване за договором довічного утримання, у набувача виникає право власності. Але дане право власності обмежене, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

У випадку, коли набувач у силу певних обставин не в змозі надалі давати належне матеріальне забезпечення відчужувачу, зобов’язання у відповідності до договору можутьперейти до членів його сім’ї за згодою відчужувача. Якщо з членів сім’ї набувача ніхто не виявить бажання взяти на себе обо’язки набувача, то ці обов’язки можна передати іншій особі, але за згодою відчужувача та членів сім’ї набувача. Але відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов'язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду.

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У випадку недодержання встановленої форми укладення договору довічного утримання (догляду) він вважається нікчемним. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації. Право власності на відчужувану нерухомість переходить до набувача тільки з моменту реєстрації договору.

/Files/images/1563344346_47580623_567250170368267_277860169025585152_n.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою м.Марганець, вул. О.Кошового, 4 тел. (05665) 5-10-06, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

13.09.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як оподатковується спадщина?

Перш за все треба зазначити, що майно, яке успадковується спадкоємцем, держава відносить до категорії доходів фізичних осіб. Тобто, отримання спадку підлягає під ознаки об’єкту оподаткування на доходи з фізичних осіб, та регулюється Податковим кодексом України. З цього випливає, що при успадкуванні майна спадкоємцям треба сплатити податок до бюджету України.

Відповідно до чинного законодавства існує три види ставок для податку на доходи фізичних осіб: нульова, 5 та 18 відсотків.

За ставкою 0 (нуль відсотків). Так, за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. До другого ступеня спорідненості відносяться: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Вартість власності (нерухомого майна, рухомого майна, страхових відшкодувань, готівки або коштів), що успадковується особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності (нерухомого майна, рухомого майна), що успадковуються дитиною з інвалідністю.

Грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

У такому випадку податкова декларація про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем реєстрації не подається.

За ставкою 5 відсотків. Оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, крім спадкоємців оподаткування спадщини яких підлягає за нульовою ставкою. Тобто, всі інші громадяни України які не входять в першу та другу чергу споріднення.

За ставкою 18 відсотків. Для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

/Files/images/БУДИНОК.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

13.09.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як виїхати з дитиною за кордон?

28 серпня 2018 року вступив в силу закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання». У ньому прописаніумови, за якими дитинавіком до 16 роківможе виїхати без згоди другого з батьків.

Відповідно до чинного законодавства той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України – така дитина може виїхати за кордон на строк до 1 місяця. Якщо відомо місце проживання другого з батьків, напишіть йому рекомендованого листа про: мету та тривалість поїздки.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити посадовій особі Державної прикордонної служби рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки та піклування.

Пам’ятайте! Повернутись в Україну з дитиною потрібно в строк до 1 місяця з дати виїзду. За умисне порушення строків перебування з дитиною за кордоном –штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн. та втрата права виїзду з дитиною за кордон без згоди другого з батьків на рік.

Якщо дитині заборгували зі сплатою аліментів понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою – можете виїхати з дитиною на строк до одного місяця і більше,без дозволу боржника. Отримайте довідку про наявність у другого з батьків по сплаті аліментів у державного чи приватного виконавця за місцем виконання рішення про стягнення аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити посадовій особи Державної прикордонної служби довідку про наявність заборгованості другого з батьків по сплаті аліментів понад 4 місяці, а у разі хвороби дитини, якщо сума заборгованості по аліментах становить понад 3 місяці , також документ що підтверджує хворобу дитини.

Якщо сплачуєте аліменти вчасно – можете виїхати з дитиною на строк, передбачений нотаріально посвідченою згодою або рішенням суду. Напишіть рекомендованого листа другому з батьків з проханням надати згоду на виїзд з дитиною за кордон. Якщо згоду не надали протягом 10-ти днів після вручення рекомендованого листа – подайте до суду заяву щодо надання дозволу на виїзд з дитиною за кордон без згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити посадовій особи Державної прикордонної служби згоду другого з батьків на виїзд або копію рішення суду про дозвіл на виїзд дитини. Обов’язково поверніться з дитиною в Україну у строк передбачений згодою чи рішенням суду.

Такі правила стосуються виїзду із дитиною за кордон з метою лікування, навчання, участі у дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах, та конкурсах,екологічних, технічних, мистецьких, туристичних,дослідницьких,спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку.

/Files/images/1022505.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, вул. О.Кошового, 4, м. Марганець, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

10.10.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

База правових консультацій.

Користуйтесь платформою правових консультацій «WikiLegalAid»

WikiLegalAid – це довідково-інформаційна платформа правових консультацій, яка дає можливість знайти відповіді на найактуальніші правові питання. Вона була створена з метою надання якісних правових консультацій співробітниками системи безоплатної правової допомоги. Зараз скористатися можливостями платформи «WikiLegalAid» може кожен хто має доступ до мережі Інтернет.

В базі правових консультацій міститься більше 1400 консультацій на найактуальніші правові питання з якими звертаються клієнти до системи БПД. Окрім правової інформації в них міститься судова практика та зразки правових документів.

«WikiLegalAid» це:

- вся інформація в базі розташована таким чином, щоб знайти консультації за певною тематикою було зручно та легко;

- процес оновлення правових консультацій триває постійно;

- інформація, що міститься в базі включає в себе і нові зміни в законодавстві, і зміни в судовій практиці;

- за допомогою бази правових консультацій можна знайти вичерпну інформацію з правового питання, а також судову практику та зразки судових документів.

Для того, щоб скористатися базою правових консультацій достатньо зайти на сайт http://wiki.legalaid.gov.ua, ввести в пошукову строку на головній сторінці «WikiLegalAid» ключове слово або частину слова.

Здійснення пошуку також можливе через структуру категорій «WikiLegalAid» за галузями права. Скориставшись таким шляхом можна побачити всі галузі права за якими містяться правові консультації в базі.

/Files/images/Free_consultation_1.jpg

Нікопольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

10.10.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як отримати компенсацію за «муніципальну няню»?

"Муніципальна няня" – це урядовий проект з підтримки батьків, який запрацював з 1 січня 2019 року. У його рамках держава компенсує частину витрат на послуги няні для дітей до 3років. Сума відшкодування є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років, яка рівна розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, станом на сьогодні це 1626 гривень. Відшкодування сплачується за кожну дитину, якій надається послуга з догляду муніципальною нянею.

Зверніть увагу! Компенсація послуги “муніципальна няня” не призначається батькам, які є батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Для того, щоб отримати відшкодування, треба укласти договір з муніципальною нянею. Нею може бути будь-яка фізична особа підприємець чи юридична особа яка надає послугу з догляду за дитиною, крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти. Договір повинен укладатися у письмовій формі між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею. У договорі має бути визначено, зокрема, назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін.

Для отримання компенсації послуги “муніципальна няня” отримувач послуги “муніципальна няня” протягом місяця після укладення договору подає місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем свого проживання заяву та документи/відомості у паперовій або електронній формі. А також для отримання компенсації отримувач послуги щомісяця до 5 числа подає в письмовій (електронній) формі або в будь-який інший зручний спосіб місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”.

/Files/images/5c5179a03f270722741943_820x360.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до відділу «Марганецьке бюро правової допомоги» Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4, тел.. (05665) 5-10-06.

10.10.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як стягнути борг, якщо боржник помер?

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Це означає, що спадкоємці успадковують і боргове зобов’язання – кошти, які Вам ( кредитору) повинен був повернути померлий боржник.

Потрібно з’ясувати чи у Вас не пройшов строк на стягнення коштів по борговій розписці з спадкоємців. Це залежить коли ви дізнались чи повинні були дізнатись про смерть боржника та терміну вимоги боргу.

Відповідно до Цивільного кодексу України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Тому, як тільки кредитор дізнався, що його боржник помер, він повинен звернутись із письмовою претензією до нотаріуса, у якого відкрито спадкову справу. У разі якщо спадкову справу на момент звернення кредитора не відкрито, кредитор має право звернутися до будь-якого нотаріуса нотаріального округу за останнім місцем проживання померлого про відкриття спадкової справи. Відповідно до Методичних рекомендаціях щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, затверджених Міністерством юстиції України 29.01.2009 р., нотаріус за місцем відкриття спадщини приймає вимоги кредиторів спадкодавця. Вимоги мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про заявлені вимоги нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину.

Законодавством встановлено, що спадкоємці зобов’язані:

· повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги;

· задовольнити вимоги кредитора повністю, у межах вартості майна,одержаного у спадщину шляхом вчинення одноразового платежу,

· якщо спадкоємців декілька, кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Якщо спадкоємці добровільно не виконують погашення боргу, то кредитор повинен звернутись в суд з вимогами стягнення грошових коштів з спадкоємців боржника.

/Files/images/tn1_0_31865400_1521473459_5aafd7b34dd44.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

Кiлькiсть переглядiв: 344